Інтервью в газете "Желтые Воды"
На днях я дал интервью местной газете. И по этому поводу экспромт: "Как летчика, поэта к небу тянет сильно" Ему сказали в интервью. Он встал, "Куда?" - его спросили. - Я - как и летчик. Я - в петлю.
А вот и ссылка на само интервью:
На всякий случай, сюда продублирую полный текст (все мы прекрасно знаем, что страницы когда-нибудь перестают функционировать)
Віршописець Владислав Стадник: «Поетами не народжуються»
Жовтоводська земля багата на таланти. Та особливо приємно, коли крила музи торкаються юного покоління. Сьогодні ми познайомимо наших читачів з молодим поетом з Жовтих Вод Владиславом Стадником, який цього року став переможцем міського поетичного конкурсу, а нині бореться за перемогу в обласному конкурсі читців-декламаторів.
Двадцятитрьохрічний Владислав народився в Жовтих Водах. Хлопець закінчив інститут «Стратегія», та попри навчання завжди знаходив час для творчості.
- Владислав, коли написали свій перший вірш та що надихнуло на це?
Свій перший вірш написав в 6 класі. Принаймні, це найперший вірш, про який я пам’ятаю. Як водиться, причиною тому були перші романтичні переживання. - Що зараз надихає на написання віршів? Все, що відбувається навколо. Те, що відбувається зі мною, зі знайомими. Інколи вірш – просто результат роздумів.
- Що для вас – поезія? Яку роль вона грає у вашому житті? Поезія, як на мене, як і будь який інший вид мистецтва – лише засіб, певна форма вираження себе. Інша функція її в тому, що вона допомагає емоційно «розвантажитись». Людина не може без шкоди для себе тримати все в душі. Кожному з нас треба скинути свій «тягар». І всі це роблять по-різному: боксери – б’ють грушу, музики – грають на інструментах, художники – малюють, поети – пишуть вірші.
- Як гадаєте, поетами народжуються чи стають? Поетами не народжуються, однозначно. Взагалі, народжуємось ми ніким і нічим. Людина стає Людиною тільки протягом свого існування. Тому я схиляюсь до думки, що поетами стають. Звичайно, за наявності певних навичок, інтересів та супутніх обставин.
- Хто для вас є взірцем поетичного слова? От в чому, а в поезії я орієнтир виділити не можу. В мене є абсолютний фаворит серед музикантів, але поезію тут я обділив. Навіть десяток авторів, які мені дуже сподобались, назвати не можу. Я вірші люблю в принципі. Якщо вірш мені цікавий, я з однаковим захопленням буду читати і класика певного виду літератури і абсолютно невідомого поета сьогодення. Коли я слухаю музику, мене цікавить пісня – слова, музика, вокал. Мене не цікавить, хто стоїть за цією піснею, як він живе та які ще пісні написав. Тільки конкретно ця пісня має для мене інтерес. З поезією так само. Дуже часто бувало (як в піснях, так і в віршах), що мене зацікавить один вірш, але всі інші залишають мене байдужим.
- Але все ж таки берете щось від інших поетів? Не можу знати. Підозрюю, що так, але це для мене залишається неусвідомленим досвідом десь там далеко. Я, скоріше, більше запам’ятовував якісь поетично-літературні прийоми як такові, ніж «фішку» якогось певного поета.
- Пишете лише вірші чи прозу також? Колись, років 5 тому, намагався писати прозу. Була спроба почати писати фантастичну книгу. Була навіть написана одна розповідь, яка мені дуже подобалась ще довгий час. Але вона так і залишилась на чорнетці, і я до неї не повернусь – не настільки добре я її написав. У ній була непогана концепція, щось в стилі Сергія Лук’яненко. От тільки зроблено все було якось… по-дитячому, чи що. Так вона і залишилась атрибутикою похованого підліткового періоду. По хорошому, її можна було б повністю реанімувати… Але некромант з мене вкрай поганий.
- Які у вас є хоббі окрім поезії? В дитинстві дуже любив малювати, і всілякі аплікації. В мене досить добре виходило перемальовувати малюнки, але з часом малювати я припинив. Також ні для кого не секрет, з тих хто мене знає, що я захоплююсь гітарою. Мені подобається акустична музика, періодично я сам пишу пісні. Писати пісні в мене виходить краще (на відміну від їх виконання), ніж вірші, і набагато краще, ніж писати прозу. Власне, в мене був великий тайм-аут в написанні віршів саме через те, що я більше часу приділяв гітарі. Тому, підозрюю, власних пісень в мене значно більше ніж віршів.
- Цікаво. Яка ж основна тематика Ваших віршів та пісень? Достатньо побутова. Звичайно, все, що викликає якісь переживання, може змусити заримувати кілька строк. Тобто, якісь епізоди «лірично-романтичної» тематики в мене були також присутні. Але, всі ці «опуси» канули в Лету, і це на краще. Вони, скоріше, були просто витратним матеріалом для відточування навичок.
- Яким бачите майбутнє рідного міста та України? Дуже смутно. Важко дивитись в світле майбутнє, особливо з присутнім в мені цинізмом.
Якщо казати окремо про Жовті Води, все так само. По великому рахунку, благоустроєм міста ніхто не займається – лише на кожному кроці з’являються магазини (тільки толку з них, якщо грошей в людей більше не стає). І, знаєте, що? Це все цілком зрозуміло. Для кого робити покращення? Спортмайданчик на стадіоні 12 школи? Розпиляний і рознесений на метал. Металеві качелі в дворах? Розламані наполовину або повністю. Сміттєві баки? Пошкоджені частково чи повністю, а то і взагалі випиляні і здані на метал.
Жовтоводці, з одного боку, НЕ ХОЧУТЬ, щоб в їх житті щось ставало краще. З іншого – вони вимушені так вчиняти бо економічний стан в нашій країні самі знаєте який. І не кожен хоче щось робити для досягнення мети, людям треба шара в усіх її проявах.
Отже, маємо дві проблеми: проблему людей і проблему держави. І я сумніваюсь, що найближчим часом вони вирішаться. Висновки робіть самі.
- Чи багато ви читаєте? Які уподобання в літературі? Саме по собі доросле життя вимагає від людини багато часу. А в дитинстві читав залпом. Дуже полюбляю наукову фантастику. Трохи менше – фентезі. Читати книжки мене привчили з дитинства. Я був занадто малий, тому сам записатись в центральну бібліотеку не міг. Натомість мати брала мені по книжці на тиждень. Я міг півночі не спати, читаючи чергову книгу. Дійшло до того, що вже десь близько 5-6 класу я брав по 5 книжок, розміром в 300-400 сторінок в понеділок, і в п’ятницю ввечері їх повертав назад в бібліотеку. Звучить аж занадто, але секрет простий – я практично те й робив, що читав. Зменшував час на домашнє завдання з тих предметів, які вважав не потрібними. Не спав півночі. І відволікаючих факторів типу комп’ютера і телефона в мене не було. Через кілька років я перечитав весь відділ фантастики в бібліотеці. Нових книг не поступало, які мене цікавили, тому й читати в таких масштабах я припинив.
- Чи багато ваших друзів читають? Не думаю. Я прочитав це питання і замислився над тим, що вже давно ні з ким не говорив про книжки. Я знаю кілька друзів які точно читають книжки, і люблять цю справу. Але щоб більшість — сумніваюсь. Важко займатись естетикою, стоячи по пояс в багнюці. Люди зараз більше зайняті виживанням. Тут не до літературних трагедій. - Як, на вашу думку, можливо прививати любов до читання у молодого покоління? З дитинства. Навряд чи можна швидко й просто привчити вже підлітка до читання, якщо він цього не робив. Дитина захоче пізнавати все, якщо трохи обмежити доступ до речей ,які її відволікають (не огородити, не змусити її відмовитись від всього, а лише трохи обмежити). Так чи інакше, її треба якось мотивувати. А як – вирішує кожен сам.
- Наразі ви берете участь в обласному конкурсі поетів-читців. Розкажіть про нього.
Результаті обласного конкурсу ще до кінця не сформовані, оскільки голосування триватиме до кінця серпня (голосуйте, хто не голосував — http://www.libr.dp.ua/poll/form.phtml?idpoll=35, хто голосував – голосуйте ще, дозволяється голосувати декілька разів з проміжками в якийсь час). Зараз ситуація така: я на другому місці, і відстаю приблизно на 2 відсотки. Якби голосування тривало лише місяць, я б, мабуть, вже переміг. То ж, допомагайте, в кого є бажання. Я не так давно, просто для себе, створив веб-сторінку на одному сервісі. Більшою мірою він мені необхідний для всіляких нотаток, але там є і розділ віршів. Це не всі вірші, написані мною взагалі. Лише ті, які я вважаю більш-менш гідними для публікації на сайті. Поки їх не так багато, але в мене вже є і періодично з’являються нові «ескізи», тому сайт, відповідно, буде поповнюватись. Ось посилання: https://eretick01.wixsite.com/liriknotes/moi-stihi